перестрѧти

перестрѧти
ПЕРЕСТРѦ|ТИ (4*), ПОУ, ПЕТЬ гл. Переждать:

Изѧслав же перестрѧпъ два д҃ни ѹ Логожьска. иде пакы ‹И›зѧславлю къ стрыема своима. ЛЛ 1377, 99 (1127); то же ЛИ ок. 1425, 109 (1128); и слышавъ Изѧславъ. посла и к нему [Глебу] зова к собѣ Кыеву. ѡн же ѡбѣщавъсѧ ити и не иде. и перестрѧпъ мало послушавъ Жирослава рекуща ѥму. поиди Пере˫аславлю хотѧть тебе людье. ЛЛ 1377, 106 (1148); то слышавъ великыи кнѧзь Всеволодъ. ѡже Дв҃двъ полкъ побѣженъ. и сватъ ѥму ˫атъ. и ѿ Рюрика рѣчь слышавъ ту зиму перестрѧпъ. на лѣто всѣде на конь про свата своѥго. и подъ Рюрикомъ твердѧ Кыевъ. Там же, 140 (1197).


Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.) / АН СССР. Институт русского языка. — М.: Русский язык. . 1988.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "перестрѧти" в других словарях:

  • перестрѣлъ — ПЕРЕСТРѢЛ|Ъ (2*), А с. Расстояние выстрела: и ˫ако приближисѧ Игорь к полкомъ своимъ. и переѣхаша поперекъ и тѹ ˫аша. единъ перестрѣлъ. ѡдале ѿ полкѹ своѥго. ЛИ ок. 1425, 224 об. (1185); таранъ на нь поставиша. меташа бо каменемь. полтора… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • перестріти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перестріти — див. перестрівати …   Український тлумачний словник

  • перестрівати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перестріватися — дієслово недоконаного виду діал …   Орфографічний словник української мови

  • перестрілка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • перестрілювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перестрілюватися — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • перестріляний — дієприкметник …   Орфографічний словник української мови

  • перестріляти — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»